Презентація досвіду роботи вчителя української мови та літератури Цундер Н.Р.

Література рідного краю. Урок просто неба. Богдан - Ігор Антонич. Вірші «Весна», «Назустріч»

                                                                                         Ти поклоняйся лиш землі,

                                                                                          землі стобарвній…

                                                                                                  Богдан - Ігор Антонич

Тема.  Література рідного краю. Урок просто неба. Богдан - Ігор Антонич. Вірші «Весна», «Назустріч».

Мета:  ознайомити з основними відомостями про поета, вчити виразно й вдумливо читати поезії; порівнювати відчуття героя поезії з власним баченням природи;  розвивати образне розуміння світу через поетичне слово; формувати бажання максимальної реалізації в житті; виховувати у школярів любов до природи, рідного краю.

Цілі.

Учні знатимуть:

- основні факти з життя і творчості Б. – І. Антонича;

- зміст поезій «Весна», «Назустріч»;

- особливості мови твору.

Учні вмітимуть:

- розповідати цікаві епізоди з життя поета, виразно і вдумливо читати поезію;

- відтворювати емоції та почуття ліричного героя;

- порівнювати світ природи у віршах з власним баченням довкілля;

- пояснювати роль зорових і звукових образів;

- відрефлексовувати роботу на уроці.

Теорія літератури:  ліричний герой.

Обладнання:  портрет Б. – І. Антонича, слайди з весняними краєвидами, музичний твір П. І. Чайковського «Весна», музика лемківської пісні , відеоролик « Весна прийшла»,  презентація «Сонячний поет Б. - І. Антонич».

Міжпредметні зв’язки:  образотворче мистецтво, музика, природознавство, інформатика.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І.  Повідомлення теми й мети уроку.  Цілевизначення.

Вступне слово вчителя.

-«Ось ярою весною зацвіло, і ти ще раз щаслив», - написав геніальний поет     Б. – І. Антонич, зачарований красою рідної природи. Саме весна з її першими чарівними квітами, ніжною травинкою, щебетанням пташок звучить, переливається різнобарв’ям у кожному слові поета.

ІІ. Розповідь про письменника.

Слайд 2

Хоч Б. – І. Антонич не дуже відомий широкому загалу, проте поетичний талант мав великий. Особливо приємно, що він представник Західної України, точніше Лемківщини.

Звучить музика лемківської пісні, під яку вчитель коротко ознайомлює школярів із життєвим шляхом Б. – І. Антонича.

Слайд 3-6

Невеликий на зріст, білявий, з коротко стриженим волоссям, з добродушною і вибачливою посмішкою, в окулярах, він швидше нагадував сільського вчителя, ніж поета і глибоко інтелігентну людину.

Народився Антонич на Лемківщині, в селі Новиця Горлівського повіту (  тепер Польща), і був єдиною дитиною в сім’ї. Батько, сільський священик Василь Кіт,  незадовго до народження сина змінив прізвище на значно  поважне  -   Антонич.

Про дитячі роки поета відомо небагато. Він був хворобливим хлопчиком, тому початкову освіту здобував вдома з приватною вчителькою. Нянею його була проста сільська дівчина з поетичною уявою. Вона знала напам’ять багато віршів і часто розказувала їх уголос, а малий Богдан слухав і запам’ятовував.

Коли хлопчик підріс, його віддали до Сянської гімназії( м. Сянок у Польщі). Це був єдиний заклад на всю Лемківщину, де крім польської, грецької та латинської мов вивчали ще й українську («руську»).

Антонич був допитливим, проте замкнутим і задумливим. Вчився хлопець добре. Учителі гімназії ставили його за приклад іншим. На уроках Антонич ніколи не піднімав руку. Він більше любив слухати і мовчати. Уже в гімназії виявив усебічні інтереси: поезія, спорт, малярство, техніка, медицина, музика.

Після восьми років навчання в гімназії хлопець вступив на гуманітарний факультет Львівського університету. Лемківський діалект, який часто видавав хлопця, проблема з наголосами зробили його ще більш замкнутим. Проте це додавало йому сили: Антонич вивчив українську мову так, що перевершив друзів – галичан. У мовленні, як і в житті, був точним і вимогливим до себе.

Життя поета обірвалося рано. Операція на апендицит, запалення легенів, висока температура – і слабке серце не витримало. Прожив 28 років, здобув славу

відомого поета ще за життя, але надовго був викреслений з історії української поезії.

ІІІ. Опрацювання змісту поезії «Весна».

1. В и р а з н е   ч и т а н н я   т в о р у  в ч и т е л е м.

2. С л о в н и к о в а   р о б о т а.

- Чи є у вірші  незрозумілі для вас слова? Хто може пояснити їх?

      Дзбан – велика посудина, глечик із шийкою.

      Найтайніші – найпотаємніші, загадкові, таємничі.

      Решето – дірчата посудина для просівання.

      Кусні – шматки.   

3. Ч и т а н н я   т в о р у   д і т ь м и.

4. Р о б о т а   н а д   т е к с т о м.

- Весна – це пробудження; розквіт землі, світло сонечка. Як ви розумієте перші два рядки поезії? ( Хлопчик разом з природою піднімається, набирається сил і росте.)

- Ліричний герой твору – дитя природи. Нахиляється і чує звуки. Навіть слова.

Як він звертається до природи? ( Просить весну не тривожити дощем, запитує: « Хто зібрав до гурту хмари?», « Хто сипле скло (град) на листя?», «У решето ловити хочеш дощ?»)

 - Як сприймає ліричний герой гайову мову? ( З насолодою).

 

 - Як описує поет нічну пору? ( Ніч – рушниця, зорі – кулі, на вільхах сидять зозулі і клюють місяць). Що мав на увазі поет, коли писав ці рядки? 

IV.   Звукове й кольорове наповнення поезії.

-         Слухаємо музику П. Чайковського «Весна». Переглядаємо відеоролик «Весна», слайди з весняними краєвидами. Поєднуємо музику, поезію ( слово) і колір.

Слайд 8-10

   Учні описують відчуття від музичного твору. ( Колір поезії «Весна»: зелений прозорий, блакитний, зелений, сірий (ніч), золотий ( зорі-кулі), зелений).

      - Як, через що поет передав почуття ліричного героя ( через настрій, образи).

 V. Опрацювання змісту поезії «Назустріч».                                                        

1. У ч и т е л ь   ч и т а є   і  к  о м е н т у є   т в і р.  ( Поет порівнює хлоп’я з кущем малини. Малина має смачні, солодкі плоди, які лікують. Підкови – це обереги, які дзвенять на життєвих шляхах. Ластівка – вісниця. Теліга -  праця. Життя – праця і весна)

2. А н а л і т и ч н а   б е с і д а.

       -  У якому темпі слід читати поезію?

       - Яка пора року зображена у поезії? Який  час доби? Які художні деталі свідчать про це?

       - Чим вірші « Весна» і « Назустріч» співзвучні?

VI.   Закріплення вивченого матеріалу.

 Б е с і д а.

        -  Як мають співіснувати людина і природа? ( У гармонії) Чому?
        -  Як ви хочете реалізувати свої бажання в житті? Що для цього потрібно? (Чітко поставити мету).

VII.   Рефлексія та оцінювання.

-         Як співвідносяться слова Б. – І. Антонича, взяті за епіграф, з темою уроку?

Слайд №12

Висновок. Потрібно любити рідну землю. Ось вона, навколо нас, поетова і наша добра земля. Її треба лише побачити, відчути, збагнути, переболіти нею, і вона зрозуміє, порадить, захистить.

- Чи досягли ви поставлених цілей?

- Оцініть свою роботу на уроці.

VIII. Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне. Розповідати про Б. -  І. Антонича, виразно читати поезії «Весна», «Назустріч».

Обов’язкове на вибір. Намалювати ілюстрації до поезій Б. -  І. Антонича. Написати поетичний або прозовий твір  про природу.